ČESKÁ SPRÁVA SOCIÁLNÍHO ZABEZPEČENÍ

Váš prohlížeč - MS Internet Explorer #version# - již nepatří mezi podporované prohlížeče. Doporučujeme přejít na některý jiný prohlížeč, podrobnosti najdete v prohlášení o přístupnosti.

2 03/2022 Praha

Допомога громадянам України та їхнім родинам

2. 03. 2022

1. Oсновну інформацію про систему страхування на випадок хвороби в Чеській Республіці та переваги, які можна отримати від неї за певних умов.

Інформація стосується допомоги громадянам України, які довгостроково проживають і працюють у Чеській Республіці, члени сімей яких приїжджають до Чеської Республіки внаслідок війни. ЧУСЗ підсумовує основну інформацію про систему страхування на випадок хвороби в Чеській Республіці та переваги, які можна отримати від неї за певних умов.

Чеське управління соціального забезпечення (ЧУСЗ) є державним органом управління, який базується в Празі та має мережу районних управлінь соціального забезпечення по всій Чеській Республіці.  Контакти – Чеське управління соціального забезпечення (cssz.cz). Ці районні управління (РУСЗ) надають інформацію про пенсійне страхування та страхування на випадок хвороби, виплати та участь у страхуванні, інформацію також можна запросити за адресою posta@cssz.cz.

Страхування на випадок хвороби – це є обов'язкове страхування, призначене для працюючих осіб. Участь у страхуванні є обов’язковою для працівників (працівники реєструє та сплачує страхові внески за них їх роботодавець), ФОП можуть брати участь добровільно.

Наведено детальну інформацію про те, хто приймає участь у страхуванні на випадок хвороби у Чеській Республіці див. веб-сайт ČSSZ.

Громадяни України, які працюють в Чеській Республіці, можуть отримувати виплати по хворобі так само, як і громадяни Чеської Республіки. Пільги їм завжди надаються, якщо дотримані юридичні умови, наведені за окремими посиланнями нижче, і за умови, що вони зареєстровані в Чеській системі страхування на випадок хвороби.

З системи страхування на випадок хвороби можуть надаватись такі пільги (детальнішy інформацію про пільги ви знайдете y частині 4 новин „Допомоги зі страхування на випадок хвороби в ЧР докладніше“):

Для цих допомог не має значення, якщо особа, яка потребує догляду, приймає участь у страхуванні на випадок хвороби у Чеській Республіці. На ці допомоги можна претендувати і щодо членів сімей, які є громадянами України та приїдуть з України внаслідок війни.

Важливо не плутати страхування на випадок хвороби із медичним страхуванням, яке використовується для оплати медичних послуг, таких як лікування, амбулаторне чи стаціонарне лікування, аварійно-рятувальні служби тощо, і входить до сфери діяльності компаній медичного страхування.

Інша інформація

 

Оновлено 8. 3. 2022

2. Інформація про пенсійне страхування та виплати пенсій

  • Одержувачі чеських пенсій, які шукають притулку в Чеській Республіці → на підставі їхньої заяви ми будемо виплачувати пенсії на щойно відкриті чеські банківські рахунки.
  • Отримувачам чеських пенсій, які проживають на території України → формуляр Підтвердження про знаходження особи в живих можна надiслати за спрощеним режимом.

Соціальне забезпечення (страхування) людей, які мігрують між двома державами, зазвичай регулюється двостороннім міжнародним договором про соціальне забезпечення. Навіть між Україною та Чеською Республікою від 01. 04. 2003 року діє такий договір, який був опублікованій в Чеській Республіці (далі – ЧР) під номером 29/2003 Збірки законів міжнародних договорів. Договір регулює пенсії, допомогу на випадок хвороби, допомогу по безробіттю та допомогу на дитину та поширюється на громадян Чехії і України, яким забезпечується рівне ставлення – детальніше див. https://www.cssz.cz/web/cz/-/ukrajina.

Серед громадян України, які шукають притулку в Чехії та захисту від війни в Україні, також можуть бути отримувачі пенсії за віком та інвалідністю або пенсії у зв'язку з втратою годувальників (пенсія вдови), які виплачує Пенсійний фонд України. Виплата цих пенсій до ЧР, яку в іншому випадку Договір стандартно допускає, навряд чи буде можлива через воєнну ситуацію. ЧР або Чеське управління соціального забезпечення (ЧУСЗ) не має законних повноважень або можливості виплачувати цим особам пенсію з Чеського пенсійного страхування замість Пенсійного фонду України. Проте отримувачі української пенсії можуть претендувати на соціальні виплати, які надає Біржа праці ЧР – детальніше див. https://www.uradprace.cz/web/cz/-/pomoc-pro-obcany-ukrajiny-a-jejich-zamestnavatele. Таким чином, витрати на проживання та потреби будуть покриватися з інших джерел ЧР, ніж з пенсійного страхування.

ЧУСЗ призначає та виплачує на Україні пенсії (як правило, так звані часткові пенсії) особам, які по черзі працювали в Чехії та Україні. Якщо одержувачі цих чеських пенсій є серед біженців і не мають доступу до свого банківського рахунку в Україні, їм потрібно буде негайно звернутися до найближчого районного управління соціального захисту (Празьке управління соціального забезпечення у м. Празі та Міське управління соціального забезпечення в м. Брно) або у Головне управління ЧУСЗ. Після цього ЧУСЗ припинить виплату цих пенсій українським банкам і згодом організує їх переказ на рахунок у ЧР в чеській валюті (CZK), якщо ці користувачі відкриють банківський рахунок у ЧР та попросять виплати пенсії на цей рахунок. З цією метою можна використовувати формуляр ЧУСЗ Заява про забезпечення виплати пенсії перерахуванням на рахунок Чеської Республіки — власник рахунку.

Інформація що до Підтвердження про знаходження особи в живих для одержувачів чеських пенсій, які залишаються на території України

Одержувачі чеських пенсій, які проживають в Україні, які надсилають ЧУСЗ формуляр Підтвердження про знаходження особи в живих для забезпечення виплати цих пенсій, можуть надіслати цей формуляр, до подальшого відкликання, без офіційного засвідчення власноручного підпису пенсіонера, поштою або в електронному вигляді (e-mail) без визнаного електронного підпису.

Обов’язковою умовою для надсилання Підтвердження про знаходження особи в живих вищевказаними способами є те, що пенсіонер, який проживає в Україні, не має можливості офіційно засвідчити свій власноручний підпис на Підтвердженні про знаходження особи в живих або не може надіслати Підтвердження про знаходження особи в живих поштою.

3. Виконання зобов'язань громадян України, які є фізичнoю осoбoю - підприємцeм (дaлі „ФОП“) в Чеській Республіці

Громадяни України – ФОП, яким раптово довелося виїхати внаслідок війни до України, можуть виконати свої зобов'язання після повернення.

У разі припинення підприємницької діяльності громадянами України самозайнятості в Чеській Республіці (наприклад, через призов громадянина України до ЗСУ), ФОП завжди зобов’язані сплачувати аванс на внески на пенсійне страхування за календарний місяць, у якому вони перестали бути ФОП → припинення підприємницької діяльності, ФОП зобов’язана повідомити відповідний місцевий ВУСЗ.

Громадяни України, які через раптовий виїзд в Україну не встигли зробити це повідомлення перед виїздом, можуть після повернення до Чеської Республіки повідомити день, коли вони припинили виконання підприємницької діяльності. В результаті їх зобов’язання сплатити аванс буде переоцінене, і вони не будуть зобов’язані сплачувати пеню з авансів на страхові внески, які вони не були зобов’язані сплачувати протягом цього періоду.

Форма для повідомлення про припинення виконання підприємницької діяльності не передбачена, для повідомлення відповідного ВУСЗ може бути використаний зразок повідомлення, опублікований на електронному порталі ЧУСЗ. Повідомлення також можна зробити через Центральний реєстраційний пункт у Підприємницькому управлінні, заповнивши форму “Єдина реєстраційна форма“ в розділі, призначеному для Управління соціального забезпечення.

За період, протягом якого ФОП не здійснює свою діяльність, пеня не нараховується. Правове регулювання не виключає подання повідомлення про припинення підприємницької діяльності ФОП додатково (несвоєчасно), а тому громадянин України, який був викликаний в Україну, може оголосити про припинення підприємницької діяльності у будь-який час пізніше, після повернення до Чеської Республіки. ВУСЗ завжди враховуватиме ситуацію, щодо якої повідомлення було зроблено із запізненням, і, отже, не буде застосовувати санкції за несвоєчасне повідомлення про підприємницької діяльності в цих випадках.

Якщо ФОП оголосить про припинення підприємницької діяльності додатково, пеня, вже нарахована з дати припинення підприємницької діяльності, буде визнана недійсною. Ця процедура повністю відповідає чинному законодавству.

У разі, якщо, незважаючи на оголошення про припинення підприємницької діяльності, частина авансових внесків на страхові внески за попередні місяці не буде сплачена і з цих авансів буде нарахована пеня, або після подання звіту про доходи та витрати СО за календарний рік не буде оплачене доплату зі страхування, та нараховано пеню від такої доплати, ФОП може вимагати звільнення від стягнення. Заява про звільнення від стягнення із зазначеними причинами разом із заповненою “Заявою” завжди подається до відповідного ВУСЗ. Немає законного права на відмову від стягнення, але відповідне ВУСЗ завжди враховуватиме обставини, за яких виникло стягнення, і з об’єктивних причин відмовиться від стягнення пені. Єдина умова для зняття пені – сплатити всю заборгованість по страховому внеску.

Якщо ФОП здійснювала підприємницькy діяльність протягом календарного 2021 року, то вона може доручити звіт про доходи і витрати іншій особі (бухгалтеру, податковому консультанту, близькій особі і т.д.). Звіт про доходи і витрати ФОП може також надіслати заповнений і підписаний фізично через поштового перевізника (з будь-якої держави) на адресу місцевого відповідного ВУСЗ. У разі, якщо ФОП через раптовий виїзд в Україну не встигне відзвітувати про доходш і витрати ФОП за 2021 рік у встановлений законом термін, відповідна ВУСЗ за невиконання цього зобов'язання може наклаcти штраф або догану; однак відповідні ВУСЗ завжди об'єктивно попeрeдять про це. Обов'язок звітувати про доходи і витрати за 2021 рік надaлі залишaєтьcя, ФОП повиннa це зробити принаймні після повернення. В іншому випадку ВУСЗ може визначити так звану ймовірну суму страхових внесків.

 

Оновлено 11. 3. 2022

4. Допомоги зі страхування на випадок хвороби в ЧР докладніше:

Допомоги призначені для працюючих (або ФОП, якщо вони беруть участь у страхуванні на випадок хвороби на добровільній основі) і замінюють дохід, який вони втрачають, оскільки виникли деякі із ситуацій, передбачених законодавством, які пов’язані з правом на отримання допомоги. Тому вони надаються замість заробітної плати або окладу, а не поруч з ним. Виплачуються за календарні дні, якщо на якийсь день належить дохід від роботи, то за цей день не має права на виплату допомоги із страхування на випадок хвороби.

Усі заяви про надання допомоги спочатку передаються роботодавцю, який потім забезпечує передачу до відповідного районного управління соціального забезпечення (РУСЗ). Відправляти документи безпосередньо в РУСЗ немає сенсу, це не стосується ФОП, які подають документи безпосередньо в РУСЗ. Роботодавець повинен доповнити надіслані заяви доказами заробітку та іншими фактами, необхідними для нарахування та виплати допомоги. Документи також можна подати роботодавцю в електронному вигляді (по електронній пошті). Виняток становить тимчасову непрацездатність, за якою лікар повідомляє про непрацездатність в електронному вигляді (так званий електронний листок непрацездатності) і допомога надається автоматично без запиту.

  • допомога на випадок хвороби – надається у випадках хвороби, поранення або травми застрахованого. Допомога на випадок хвороби надається на підставі так званого електронного листку непрацездатності, електронного звіту про непрацездатність, який лікуючий лікар надсилає до центральної системи ЧУСЗ. Управління соціального забезпечення виплачує допомогу на випадок хвороби з 15-го дня тимчасової непрацездатності, до цього часу працівник забезпечується компенсацією заробітної плати від роботодавця (у разі ФОП осіб РУСЗ також виплачує допомогу з 15-го дня). У разі втрати працездатності заява про надання допомоги не подається, згідно із законом вважається, що право заявлено автоматично. Пацієнт отримує роздруковану ідентифікаційну картку з основними відомостями про непрацездатність, роботодавець має можливість скористатися низкою електронних сервісів, завдяки чому отримує необхідну інформацію про непрацездатність свого працівника (він все одно зобов’язаний повідомити роботодавця про відвідування лікаря). Якщо застрахована особа вже отримує допомогу на випадок хвороби, але потребує змінити спосіб виплати допомоги, необхідно заповнити форму “Заява про зміну способу виплати у разі тимчасової непрацездатності“, яку можна надіслати в електронному вигляді з електронного порталу ЧУСЗ або письмово поштою до РУСЗ, до компетенції якого входить її роботодавець.
  • допомога по вагітності та догляду за дитиною – це є допомога, яка надається жінкам, які були переведені на іншу роботу у зв'язку з вагітністю або доглядом за дитиною (до 9 місяців після пологів) і у зв'язку з цим відбулося зменшення їх нарахованого доходу. У разі звернення на цю допомогу необхідно подати форму “Заява на допомогу по вагітності та догляду за дитиною“, яку видає чеський лікуючий лікар.
  • допомога по догляду – на цю допомогу може претендувати працівник (на жаль, допомога по догляду ФОП не надається), який не може працювати, оскільки він доглядає за дитиною до 10 років або іншою фізичною особою, захворювання або травма якої обов'язково потребує догляду іншої фізичної особи. На допомогу по догляду працівник також має право, коли він мусить піклуватися про здорову дитину віком до 10 років, оскільки школа чи дитячий заклад закриті (через нещасний випадок, епідемію, іншу непередбачувану подію), коли дитина поміщена на карантин або особа, яка іншим чином піклується за дитиною, сама захворіла. Для деяких груп людей необхідно дотримуватись умов спільного господарства доглядаючої та догляданої особи (навпаки, для дітей, батьків, подружжя, братів і сестер та деяких інших стан спільного господарства не контролюється). У випадку, якщо людина захворіла, необхідно попросити лікуючого лікаря видати відповідний бланк, доступний лікуючому лікарю в Чеській Республіці (форма Рішення про необхідність догляду/піклування недоступна для громадськості). Не має значення, чи покривається особа, яка потребує допомоги, медичним страхуванням у Чеській Республіці.
  • допомога по тривалому догляду – дозволяє застрахованим особам залишатися вдома в ситуації, коли вони будуть доглядати за членом сім’ї, щодо якого лікуючий лікар стаціонарного медичного закладу (зазвичай лікарні) вирішив, що його стан здоров’я потребує домашнього тривалого догляду після виписки з госпіталізації (як мінімум 4 дні госпіталізації). Коло осіб, які можуть мати право на допомогу по тривалому догляду у зв’язку з наданням тривалого догляду, відносно широке. Вони можуть бути родичами (наприклад, дружина, доросле потомство, свекруха, зять, племінниця чи невістка тощо) осіб, які потребують тривалого догляду. Крім того, він також може бути другом або супутником догляданої особи або особи, яка проживає разом із пацієнтом у домогосподарстві. Для осіб, які не мають безпосередніх родинних стосунків, законом передбачена умова спільного місця постійного проживання з особою, за якою надається повний догляд. Не має значення, чи покривається особа, яка потребує допомоги, медичним страхуванням у Чеській Республіці.
  • допомога по догляду за дитиною – у зв'язку з пологами та доглядом за новонародженою дитиною, вона належить матері або у зв'язку з доглядом за новонародженим батькові дитини чи застрахованій особі (чоловіку чи жінці), яка взяла дитину на піклування замість піклування батьків на підставі рішення компетентного органу.
    Якщо мати подає заяву на отримання допомоги по догляду за дитиною, вона подає заяву на національному бланку Чеської Республіки, який видає чеський лікуючий лікар (форма недоступна для громадськості).
    Якщо за дитиною доглядає батько (за погодженням з матір'ю) або інша особа (за рішенням суду) зажадають виплату допомоги формою “Заява про призначення допомоги по догляду за дитиною при взятті дитини на піклування“, яку заповнює тільки застрахований (до цієї форми він додає інші необхідні документи – рішення суду про довірення дитини на піклування, договір з матір'ю дитини про взяття дитини на піклування). Щоб мати право на допомогу по догляду за дитиною, необхідно пройти певний страховий період (270 днів за останні 2 роки до початку виплати допомоги по догляду за дитиною); якщо звертається ФОП, то ще 180 днів страхування на випадок хвороби як ФОП). До цього періоду також можна зарахувати періоди участі в медичному страхуванні в Україні (і, звісно, ​​в інших країнах ЄС). Допомога по догляду за дитиною надається матері на 28 тижнів або на 22 тижні батькові чи іншій особі, яка взяла дитину на піклування.
  • батьківська допомога по догляду за дитиною після пологів (батьківська) – належить до 14 днів у зв'язку з доглядом за новонародженою дитиною батькові дитини або застрахованій особі (чоловіку чи жінці), яка взяла дитину на піклування замість піклування батьків на підставі рішення компетентного органу. Батько дитини не повинен бути у шлюбі з матір’ю, але має бути зазначений у свідоцтві про народження дитини. Батьківська належить у тому випадку, коли вихід на батьківську відбувається протягом шести тижнів від дня народження дитини або взяття її на піклування. День виходу визначає кожна особа за її потребою. У разі госпіталізації дитини або матері за станом здоров’я, термін для виходу на батьківську продовжується на кількість днів госпіталізації. Право застосовується за формою “Заява про отримання батьківської допомоги по догляду за дитиною після пологів (батьківська)“, яку заповнює безпосередньо застрахований.

 

Оновлено 7. 4. 2022

5. Соціальне страхування в Чехії

Пенсійне страхування та страхування на випадок хвороби в Чехії засновані на страховому принципі, тобто на регулярній сплаті внесків – страхових внесків.

Обов'язки щодо сплати страхових внесків на соціальне забезпечення та внесків до державної політики зайнятості (далі - внески) мають:

  • роботодавці;
  • працівники (за них внески сплачує роботодавець);
  • ФОП (самозайняті особи), якщо вони в обов’язковому порядку беруть участь у пенсійному страхуванні;
  • особи, які беруть участь у пенсійному страхуванні добровільно (існують інші умови для участі).

Страхові Bнески не можуть виплачуватися або переводитися в іншу систему соціального забезпечення після припинення, наприклад, трудовиіх відносин, не можуть бути виплачені або переведені в іншу систему соціального забезпечення, це не передбачено чеським законодавством. Однак сплачені внески „не втрачаються”, а надалі враховуються відповідно до так званих Kоординаційних правил Європейського Союзу або до правил двосторонніх міжнародних угод про соціальне забезпечення – у випадку громадян України це Договір від 2003 року, який регулює, зокрема, пенсійне страхування і страхування на випадок хвороби.

Внески на соціальне забезпечення включають виплати на:

  • страхування на випадок хвороби (обов'язкове для працівників, добровільне для ФОП);
  • пенсійне страхування (обов'язкове для працівників та ФОП);
  • внесок на державну політику зайнятості (обов'язково сплачується роботодавцем та ФОП).

У Чеській Республіці обов'язкові внески за працівників сплачує їх роботодавець щомісяця. У працівника немає зобов’язань щодо сплати внесків, ці зобов’язання за нього  виконує роботодавець – він стягує внески, які працівник зобов’язаний сплатити, із його заробітної плати (винагороди) та сплачує їх відповідному районному управлінню соціального забезпечення разом зі внесками, які зобов’язаний сплатити роботодавець. Будь-яка несплата роботодавцем внесків не завдає шкоди конкретному працівникoвi, і це не впливає на його участь у страхуванні та можливе надання допомоги на випадок хвороби та пенсійного страхування. Умовою є те, щоб роботодавець належним чином зареєстрував конкретного працівника у відповідному РУСЗ. Працівник може перевірити, що він є зареєстрований у відповідному РУСЗ (розрахунковий листок має вказувати, яку суму внесків роботодавець сплатив за працівника на соціальне забезпечення), а у разі сумнівів може звернутися до PУСЗ за місцем свого перебування.

Страховий номер

Основним ідентифікатором клієнтів Чеського управління соціального забезпечення (ЧУСЗ) – працівників або самозайнятих осіб (ФОП), є особистий страховий номер. Особистий страховий номер, як правило, цe  персональний номер, та якщо його не присвоєно, то цe бyдe реєстраційний номером застрахованої особи. При спілкуванні з ЧУСЗ завжди потрібно вказати персональний номер або реєстраційний номер, що дає змогу здійснювати пошук необхідних даних в інформаційних системах, а також у файловій документації. В обох випадках клієнт отримає довідку про видачу страхового номера.

Персональний номер (“родне чісло“- чеською „RČ“) присвоюється Міністерством внутрішніх справ ЧР а також видає документ про присвоєння персонального номеру.

Докладніше про присвоєння іноземцям персональних номерів на сайті Міністерства внутрішніх справ ЧР:

Реєстраційний номер застрахованого (РНЗ - чеською „EČP“) присвоюється ЧУСЗ на перехідний період іноземцям, яким ще не присвоєно персональний номер (ПН). РНЗ призначений лише для внутрішньої реєстрації застрахованої особи в інформаційній системі ЧУСЗ і його дійсність закінчується з присвоєнням персонального номеру. Клієнт не подає заяву сам. Ініціативу щодо присвоєння РНЗ особі без присвоєного персонального номера має відповідне відділення УСЗ під час реєстрації, подання заяви тощо, разом із пред'явленням, наприклад, документу, що посвідчує особу, довідки про місце народження тощо. У випадку працівників, то РНЗ призначається без заяви, на підставі повідомлення роботодавця про початок роботи. У разі призначення РНЗ видає ЧУСЗ документ, який надсилається застрахованiй особi за вказаною ним адресою, у випадку працівників — також за адресою місцезнаходження роботодавця.

У разі призначення персонального номера Міністерством внутрішніх справ ЧР, клієнтoвi необхідно повідомити цю інформацію до відповідного відділення УСЗ / празького УСЗ / міського УСЗ м. Брно або головного офісу ЧУСЗ, надавши довідку про призначення персонального номеру

2. 3. 2022

Pomoc pro občany Ukrajiny a jejich rodiny

1. Základní informace o systému nemocenského pojištění v ČR a dávkách, které se z něj mohou za určitých podmínek poskytovat.

Informace se týká pomoci občanům Ukrajiny, kteří v ČR dlouhodobě žijí a pracují a jejichž rodinní příslušníci přicházejí v důsledku válečného konfliktu do České republiky. ČSSZ rekapituluje základní informace o systému nemocenského pojištění v ČR a dávkách, které se z něj mohou za určitých podmínek poskytovat.

Česká správa sociálního zabezpečení (ČSSZ) je orgán státní správy, který sídlí v Praze a má síť okresních správ sociálního zabezpečení v celé České republice  Kontakty - Česká správa sociálního zabezpečení (cssz.cz). Tyto správy (OSSZ) poskytují informace o důchodovém a nemocenském pojištění, o dávkách i účasti na pojištění, o informaci lze požádat i na posta@cssz.cz .

Nemocenské pojištění je zákonné pojištění, určené výdělečně činným osobám. Pro zaměstnance je účast na pojištění povinná (zaměstnance přihlašuje a pojistné za ně odvádí jejich zaměstnavatel), osoby samostatně výdělečně činné se mohou účastnit dobrovolně.

Podrobnosti o tom, kdo je v ČR účasten nemocenského pojištění, jsou uvedeny na webu ČSSZ.

Občané Ukrajiny, kteří pracují na území České republiky, tedy mohou čerpat dávky nemocenského pojištění stejně jako čeští občané. Dávky se jim poskytují vždy, pokud jsou splněny zákonné podmínky uvedené pod jednotlivými odkazy níže a za předpokladu, že jsou přihlášeni v českém systému nemocenského pojištění.

Ze systému nemocenského pojištění mohou být poskytovány tyto dávky (popis těchto dávek naleznete v části 4 této Aktuality „K dávkám nemocenského pojištění v ČR podrobněji“):

U těchto dávek nezáleží na tom, zda je osoba, o kterou je potřeba se starat, účastna nemocenského pojištění v ČR. O tyto dávky lze požádat i ve vztahu k rodinným příslušníkům, kteří za občany Ukrajiny přicestují z Ukrajiny v důsledku válečného konfliktu.

Je důležité neplést si nemocenské pojištění se zdravotním pojištěním, které slouží k úhradě zdravotní péče, jako je lékařské ošetření, ambulantní či nemocniční léčba, pohotovostní a záchranná služba aj., a je v působnosti zdravotních pojišťoven.

Ostatní informace

 

Aktualizováno 8. 3. 2022

2. Informace ohledně důchodového pojištění a výplat důchodů

  • Příjemcům českých důchodu, kteří hledají útočiště v České republice → na základě jejich žádosti důchody vyplatíme na nově zřízené české bankovní účty.
  • Příjemci českých důchodů pobývající na území Ukrajiny → Potvrzení o žití lze zaslat ve zjednodušeném režimu.

Sociální zabezpečení (pojištění) osob migrujících mezi dvěma státy bývá zpravidla upraveno dvoustrannou mezinárodní smlouvou o sociálním zabezpečení. I mezi ČR a Ukrajinou platí od 1. 4. 2003 takováto smlouva, která byla v České republice (dále „ČR“) publikována pod číslem 29/2003 Sb. m. s. Smlouva upravuje důchody, nemocenské dávky, dávky v nezaměstnanosti a přídavky na děti
a vztahuje se na české a ukrajinské občany, kterým zajišťuje rovné zacházení – blíže viz https://www.cssz.cz/web/cz/-/ukrajina.

Mezi ukrajinskými občany, hledající v ČR útočiště a ochranu před válkou na Ukrajině, mohou být též poživatelé starobních a invalidních důchodů příp. důchodů pro ztrátu živitele (pozůstalostních důchodů) vyplácených Penzijním fondem Ukrajiny. Výplata těchto důchodů do ČR, kterou Smlouva jinak standardně umožňuje, nebude v důsledku válečné situace pravděpodobně reálně uskutečnitelná. ČR resp. Česká správa sociálního zabezpečení (ČSSZ) nemá žádné zákonné oprávnění či možnost vyplácet těmto osobám důchod z českého důchodového pojištění namísto ukrajinského Penzijního fondu. Poživatelé ukrajinského důchodu však mohou v ČR požádat o sociální dávky poskytované Úřadem práce ČR – blíže viz https://www.uradprace.cz/web/cz/-/pomoc-pro-obcany-ukrajiny-a-jejich-zamestnavatele. Jejich životní náklady a potřeby budou tedy hrazeny z jiných zdrojů ČR, než z důchodového pojištění.

ČSSZ přiznala a vyplácí na Ukrajinu důchody (zpravidla tzv. dílčí), a to osobám, které střídavě pracovaly na území ČR i Ukrajiny. Pokud se mezi uprchlíky vyskytnou i příjemci těchto českých důchodů a nebudou mít přístup ke svému bankovnímu účtu na Ukrajině, bude potřebné, aby se neprodleně obrátili na nejbližší okresní správu sociálního zabezpečení (v Praze na Pražskou správu sociálního zabezpečení a v Brně na Městskou správu sociálního zabezpečení), příp. na ústředí ČSSZ. ČSSZ poté zastaví výplatu těchto důchodů do ukrajinských bank a následně zajistí i jejich převod na účet v ČR v české měně (Kč), pokud si tito poživatelé založí bankovní účet v ČR a požádají o zařízení výplaty důchodu na tento účet. K tomuto účelu lze využít tiskopis ČSSZ Žádost o zařízení výplaty důchodu poukazem na účet v České republice - majitel účtu.

Informace k Potvrzení o žití pro poživatele českých důchodů, kteří se nadále zdržují na území Ukrajiny

Poživatelé českých důchodů bydlící na Ukrajině, kteří zasílají ČSSZ formulář Potvrzení o žití k zajištění výplaty těchto důchodů, mohou až do odvolání tento formulář zasílat i bez úředního ověření vlastnoručního podpisu důchodce, a to poštou anebo elektronicky (e-mailem) bez uznávaného elektronického podpisu.

Předpokladem pro zaslání Potvrzení o žití výše uvedenými způsoby je skutečnost, že důchodce bydlící na Ukrajině nemá možnost nechat si úředně ověřit svůj vlastnoruční podpis na Potvrzení o žití anebo nemůže odeslat Potvrzení o žití prostřednictvím pošty.

3. Plnění povinností občanů Ukrajiny, kteří vykonávají na území ČR samostatnou výdělečnou činnost

Občané Ukrajiny – OSVČ, kteří musí náhle odjet v důsledku války na Ukrajinu, mohou splnit své povinnosti po svém návratu.

V případě ukončení samostatné výdělečné činnosti, kterou na území ČR vykonávají občané Ukrajiny (např. z důvodu povolání občana Ukrajiny) je OSVČ povinna vždy zaplatit zálohu na pojistné na důchodové pojištění ještě za kalendářní měsíc, ve kterém přestala vykonávat samostatnou výdělečnou činnost (dále jen „SVČ“) → ukončení výkonu SVČ je OSVČ povinna oznámit místně příslušné OSSZ.

Občané Ukrajiny, kteří z důvodu náhlého odjezdu na Ukrajinu toto oznámení nestihnou před odjezdem učinit, mohou po návratu zpět do ČR dodatečně oznámit den, kdy přestali vykonávat SVČ. Tím bude jejich povinnost platit zálohy dodatečně přehodnocena a ze záloh na pojistné, které po tuto dobu nebyli povinni platit, nebudou povinni platit ani penále.

Pro oznámení o ukončení výkonu SVČ není předepsán tiskopis, pro oznámení příslušné OSSZ může být použit vzor oznámení zveřejněný na ePortálu ČSSZ. Oznámení může být učiněno také prostřednictvím Centrálního registračního místa na živnostenském úřadě vyplněním formuláře „Jednotný registrační formulář“ v části určené pro správu sociálního zabezpečení.

Penále se nepočítá za dobu, po kterou OSVČ činnost nevykonává. Právní úprava nevylučuje podání oznámení o ukončení SVČ dodatečně (opožděně), a proto ukrajinský občan, který byl povolán na Ukrajinu, může oznámit ukončení SVČ kdykoli později po návratu zpět do ČR. OSSZ budou vždy přihlížet k situaci, pro kterou bylo oznámení učiněno opožděně, a proto v těchto případech neuloží sankci za pozdní oznámení o ukončení činnosti.

Pokud OSVČ oznámí ukončení SVČ dodatečně, již vyčíslené penále ode dne ukončení SVČ bude zneplatněno. Tento postup je zcela v souladu s platnou právní úpravou.

V případě, že i přes oznámení ukončení SVČ, budou některé zálohy na pojistné za předchozí měsíce neuhrazeny a bude vypočteno penále z těchto záloh, nebo po podání přehledu o příjmech a výdajích OSVČ za kalendářní rok nebude uhrazen případný doplatek pojistného a bude vypočteno penále z tohoto doplatku, může OSVČ požádat o prominutí penále. Žádost o prominutí penále s uvedenými důvody spolu s vyplněným „Čestným prohlášením“ se podává vždy u příslušné OSSZ. Na prominutí penále není právní nárok, avšak příslušná OSSZ vždy přihlédne k okolnostem, za kterých ke vzniku penále došlo a z objektivních důvodů penále promine. Jedinou podmínkou pro prominutí penále je, že musí být uhrazen celý dluh na pojistném.

V případě, že OSVČ vykonávala SVČ v kalendářním roce 2021, a má tak povinnost podat přehled o příjmech a výdajích OSVČ za rok 2021, může k jeho podání pověřit (zplnomocnit) jinou osobu (účetní, daňového poradce, blízkou osobu apod.). Přehled o příjmech a výdajích může OSVČ také zaslat vyplněný a podepsaný fyzicky prostřednictvím poštovního přepravce (a to z kteréhokoli státu) na adresu místně příslušné OSSZ. V případě, že OSVČ z důvodu náhlého odjezdu na Ukrajinu nestihne podat přehled o příjmech a výdajích OSVČ za rok 2021 v zákonné lhůtě, může příslušná OSSZ za nesplnění této povinnosti uložit sankci – pokutu či napomenutí; příslušná OSSZ však vždy objektivně přihlíží k důvodům, které vedly k nesplnění povinnosti. Povinnost podat přehled o příjmech a výdajích za rok 2021 trvá i nadále o OSVČ tak musí učinit aspoň po svém návratu. V opačném případě by OSSZ mohla stanovit tzv. pravděpodobnou výši pojistného.

 

Aktualizováno 11. 3. 2022

4. K dávkám nemocenského pojištění v ČR podrobněji:

Dávky jsou určené zaměstnaným osobám (případně OSVČ, pokud se účastní dobrovolně nemocenského pojištění) a nahrazují příjem, který jim uchází, protože nastala některá ze zákonem předvídaných situací, se kterými je spojen nárok na dávku. Poskytují se tedy namísto mzdy nebo platu, nikoli vedle něj. Vyplácí se za kalendářní dny, pokud za některý den náleží příjem ze zaměstnání, není za tento den nárok na dávku nemocenského pojištění.

Všechny žádosti o dávky se předávají nejprve zaměstnavateli, který následně zajistí předání na příslušnou okresní správu sociálního zabezpečení (OSSZ). Nemá tedy smysl posílat doklady přímo na OSSZ, to neplatí pro OSVČ, která doklady předává OSSZ přímo. Zaměstnavatel totiž musí k zaslaným žádostem doplnit podklady o výdělku a dalších skutečnostech, nutných k tomu, aby mohla být dávka vypočtena a vyplacena. Doklady je možné zaměstnavateli předávat i elektronicky (e-mailem). Výjimkou je nemocenské, u kterého lékař hlásí pracovní neschopnost elektronicky (tzv. eNeschopenka) a dávka se poskytuje automaticky bez žádosti.

  • nemocenské se poskytuje v případech onemocnění, zranění nebo úrazu pojištěnce. Nemocenské se poskytuje na základě tzv. eNeschopenky, elektronického hlášení o pracovní neschopnosti, které do centrálního systému ČSSZ zasílá ošetřující lékař. Správa sociálního zabezpečení vyplácí nemocenské až od 15. dne trvání dočasné pracovní neschopnosti, do té doby je zaměstnanec zabezpečen náhradou mzdy od zaměstnavatele (v případě OSVČ vyplácí OSSZ dávky také od 15. dne). Při pracovní neschopnosti se nepodává žádná žádost o dávku, podle zákona se má za to, že nárok byl automaticky uplatněn. Nemocný dostává vytištěný průkaz se základními údaji o pracovní neschopnosti, zaměstnavatel má možnost využít řady elektronických služeb, díky kterým obdrží potřebné informace o pracovní neschopnosti svého zaměstnance (ten je však i tak povinen neprodleně zaměstnavatele o návštěvě lékaře informovat).
    Pokud již pojištěnec nemocenské pobírá, ale potřebuje změnit způsob výplaty dávky, je nutno vyplnit tiskopis „Žádost o změnu způsobu výplaty při dočasné pracovní neschopnosti“, který lze odeslat elektronicky z ePortálu ČSSZ nebo písemně poštou na OSSZ, pod kterou spadá jeho zaměstnavatel.
  • vyrovnávací příspěvek v těhotenství a mateřství - je dávka poskytovaná ženám, které byly kvůli těhotenství či mateřství (do 9. měsíce po porodu) převedeny na jinou práci a v souvislosti s tímto převedením došlo k poklesu jejich započitatelného příjmu. V případě žádosti o tuto dávku je potřeba předložit tiskopis Žádost o vyrovnávací příspěvek v těhotenství a mateřství“, který vystaví český ošetřující lékař.
  • ošetřovné může nárokovat zaměstnanec (bohužel se ošetřovné neposkytuje OSVČ), který nemůže pracovat, protože ošetřuje dítě mladší 10 let nebo jinou fyzickou osobu, jejíž zdravotní stav z důvodu nemoci nebo úrazu vyžaduje nezbytně ošetřování jinou fyzickou osobou. Ošetřovné zaměstnanci také náleží z důvodu, kdy musí pečovat o zdravé dítě mladší 10 let proto, že školské nebo dětské zařízení bylo uzavřeno (z důvodu havárie, epidemie, jiné nepředvídané události), dítěti byla nařízena karanténa, nebo osoba, která jinak o dítě pečuje sama, onemocněla. U některých skupin osob je potřeba splnit podmínku společné domácnosti ošetřující a ošetřované osoby (naopak u dětí, rodičů, manželů, sourozenců a některých dalších se podmínka společné domácnosti nesleduje). V případě, že osoba onemocní, je potřeba požádat ošetřujícího lékaře o vydání příslušného tiskopisu, který má tento lékař v ČR k dispozici (tiskopis Rozhodnutí o potřebě ošetřování/péče není přístupný veřejnosti). Nezáleží na tom, zda je osoba, o kterou je potřeba se starat, účastna nemocenského pojištění v ČR.
  • dlouhodobé ošetřovné - umožňuje pojištěncům zůstat doma v situaci, kdy budou pečovat o člena rodiny, u kterého ošetřující lékař zdravotnického zařízení poskytujícího lůžkovou péči (zpravidla nemocnice) rozhodl, že jeho zdravotní stav potřebuje po propuštění z hospitalizace (minimálně 4denní hospitalizace) domácí celodenní péči. Okruh osob, kterým může za splnění podmínek vzniknout nárok na dlouhodobé ošetřovné z důvodu poskytování dlouhodobé péče je poměrně široký. Mohou jimi být příbuzní (např. manželka, dospělý potomek, tchyně, švagr, neteř nebo snacha apod.) osoby vyžadující dlouhodobou péči. Dále to také může být druh nebo družka ošetřované osoby anebo osoba žijící s ošetřovanou osobou v domácnosti. U osob bez přímého příbuzenského vztahu je zákonem stanovena podmínka společného místa trvalého pobytu s osobou, které je poskytována celodenní péče. Nezáleží na tom, zda je osoba, o kterou je potřeba se starat, účastna nemocenského pojištění v ČR.
  • peněžitá pomoc v mateřství - náleží v souvislosti s porodem a péčí o novorozené dítě matce nebo v souvislosti s péčí o novorozence otci dítěte nebo pojištěnci (muž či žena), který převzal dítě do péče nahrazující péči rodičů na základě rozhodnutí příslušného orgánu.
    Pokud o peněžitou pomoc v mateřství žádá matka, uplatňuje nárok českým vnitrostátním tiskopisem, který vystaví český ošetřující lékař (tiskopis není veřejnosti přístupný).
    V případě, že péči o dítě přebírá otec (na základě dohody s matkou) nebo jiná osoba (na základě soudního rozhodnutí), uplatní nárok na dávku tímto tiskopisem „Žádost o peněžitou pomoc v mateřství při převzetí dítěte do péče, který vyplňuje pouze pojištěnec (k tomuto tiskopisu připojí další požadované doklady – soudní rozhodnutí o svěření dítěte do péče, dohodu s matkou dítěte o převzetí dítěte). Pro nárok na peněžitou pomoc v mateřství je potřeba splnit určitou dobu pojištění (270 dnů v posledních 2 letech před nástupem na peněžitou pomoc v mateřství; v případě, že žádá OSVČ ještě 180 dnů nemocenského pojištění jako OSVČ). Do této doby lze započítat i období účasti na nemocenském pojištění na Ukrajině (a samozřejmě v jiných členských státech EU). Peněžitá pomoc v mateřství se poskytuje matce po dobu 28 týdnů nebo 22 týdnů otci nebo jiné osobě, která dítě převzala do péče.
  • dávka otcovské poporodní péče (otcovská) - náleží 14 dnů v souvislosti s péčí o novorozené dítě otci dítěte nebo pojištěnci (muž či žena), který převzal dítě do péče nahrazující péči rodičů na základě rozhodnutí příslušného orgánu. Otec dítěte nemusí být s matkou sezdán, ale musí být uveden v rodném listě dítěte. Otcovská náleží, nastal-li nástup na otcovskou v období šesti týdnů ode dne narození dítěte nebo jeho převzetí do péče. Den nástupu si určí každý sám podle potřeby. V případě, že jsou dítě či matka ze zdravotních důvodů hospitalizováni, lhůta pro nástup na otcovskou se o tyto dny hospitalizace prodlužují. Nárok se uplatňuje tiskopisem „Žádost o dávku otcovské poporodní péče (otcovskou)“, který vyplňuje přímo pojištěnec.

 

Aktualizováno 7. 4. 2022

5. Sociální pojištění v České republice

Důchodové a nemocenské pojištění v ČR je založeno na pojistném principu, tj. na pravidelném placení příspěvku – pojistného.

Povinnost platit pojistné na sociální zabezpečení a příspěvek na státní politiku zaměstnanosti (dále jen pojistné) mají:

  • zaměstnavatelé,
  • zaměstnanci (za ně odvádí pojistné zaměstnavatel),
  • OSVČ  (osoby samostatně výdělečně činné osoby), jsou-li povinně účastny důchodového pojištění
  • osoby, které se důchodového pojištění účastní dobrovolně (zde existují další podmínky pro účast).

Pojistné nelze po ukončení např. pracovního poměru vyplatit ani převést do jiného systému sociálního zabezpečení, toto české právní předpisy neumožňují. Odvedené pojistné se nicméně „neztrácí“, ale je dále zohledňováno v souladu s tzv. koordinačními pravidly Evropské unie anebo s pravidly v bilaterálních mezinárodních smlouvách o sociálním zabezpečení – v případě občanů Ukrajiny se jedná o smlouvu z r. 2003, která upravuje mj. důchodové a nemocenské pojištění.

Pojistné na sociální zabezpečení zahrnuje platby na:

  • nemocenské pojištění (povinné pro zaměstnance, dobrovolné pro OSVČ),
  • důchodové pojištění (povinné pro zaměstnance a OSVČ),
  • příspěvek na státní politiku zaměstnanosti (povinně platí zaměstnavatel a OSVČ).

V České republice odvádí za zaměstnance povinné pojistné každý měsíc jejich zaměstnavatel. Zaměstnanec nemá ve vztahu k odvodu pojistného žádné povinnosti, tyto povinnosti za něho plní zaměstnavatel - srazí mu ze mzdy (odměny) pojistné, které je zaměstnanec povinen platit, a spolu s pojistným, které je povinen platit zaměstnavatele, odvede příslušné OSSZ. Případné neplacení pojistného ze strany zaměstnavatele nezpůsobí újmu konkrétnímu zaměstnanci, není tím dotčena jeho účast na pojištění a případné poskytování dávek nemocenského a důchodového pojištění. Podmínkou je, aby zaměstnavatel konkrétního zaměstnance řádně zaregistroval u příslušné OSSZ. Zaměstnanec si může ověřit, že je registrován u příslušné OSSZ (na výplatním lístku by mělo být vidět, jakou částku zaměstnavatel na pojistné na sociální zabezpečení za zaměstnance odvedl) a v případě pochybností se může obrátit s dotazem na OSSZ v místě svého pobytu. 

Číslo pojištění

Základním identifikátorem klientů České správy sociálního zabezpečení (ČSSZ) – zaměstnanců nebo osob samostatně výdělečně činných je osobní číslo pojištění. Osobním číslem pojištění je obvykle rodné číslo, a pokud není přiděleno – evidenční číslo pojištěnce. Při komunikaci s ČSSZ je třeba rodné číslo, případně evidenční číslo pojištěnce, vždy uvádět, umožňuje dohledání potřebných údajů v informačních systémech i spisovou dokumentaci. V obou případech obdrží klient doklad o vystavení čísla pojištění.

Rodné číslo (RČ) přiděluje Ministerstvo vnitra České republiky a vystavuje také doklad o přidělení RČ.

Bližší informace k přidělování rodných čísel cizincům jsou uvedeny na stránkách Ministerstva vnitra ČR:

Evidenční číslo pojištěnce (EČP) přiděluje ČSSZ na přechodnou dobu cizincům, kteří dosud nemají přidělené rodné číslo (RČ). EČP je určeno pouze k interní evidenci pojištěnce v rámci informačního systému ČSSZ a pozbývá platnosti přidělením RČ. Klient sám žádost nepodává. Podnět na přidělení EČP osobě bez přiděleného RČ podává místně příslušná OSSZ při registraci, podání žádosti atd. spolu s předložením např. dokladu totožnosti, dokladu o místě narození, atd. V případě zaměstnanců je EČP přidělováno bez žádosti na základě hlášení zaměstnavatele o nástupu do zaměstnání. O přidělení EČP vystavuje ČSSZ doklad, který je zasílán pojištěnci na jím udanou adresu a v případě zaměstnanců také na adresu sídla zaměstnavatele.

V případě přidělení RČ Ministerstvem vnitra je nezbytné, aby tuto informaci klient sdělil příslušné OSSZ/PSSZ/MSSZ Brno, popřípadě ústředí ČSSZ, a to předložením dokladu o přidělení rodného čísla.